Перед початком статті, присвяченої темі горшочних справ, хочу помітити я не лікар, педагог або дитячий психолог. Я просто мама, яка хоче поділитися своїм особистим досвідом в цьому питанні. Також хочу помітити, що діти усі індивідуальні і це питання вирішується в різних сім’ях по-різному.
Прочитавши в інтернеті велику кількість літератури, я дійшла висновку того, що є два методи :
1. Висадження
Полягає в тому, що дитина зовсім не повинна використати підгузники, а висаджуватися з потреби над тазком або ванною. Цей метод так і називається Висадженням. Новонароджена дитина до 2 місяців при дефекації і сечовипусканні відчуває дискомфорт, тому батькам можна передбачити бажання дитини. Найчастіше висадження відбувається при годуванні грудьми, оскільки при цьому дитина розслабляється. З часом встановлюється графік, найчастіше висаджують під час їжі, перед сном і після сну. Такий метод зближує матір і дитину дає, їм зрозуміти потреби один одного.
Плюси методу :
* Відсутність підгузників, що у свою чергу приносить користь у вигляді здорової шкіри, істотної економії матеріальних коштів, а також привчання дитини відчувати потреби свого тіла.
* Найчастіше діти при такій методиці починають самі ходити на горщик в середньому у віці 1 року і 4 місяців. А якщо в сім’ї є старші діти, то за допомогою наслідування дещо раніше.
Мінуси методу :
* Молодій мамі з новонародженим отже не дуже просто, особено, якщо це перша дитина, а тут тільки і устигай, що міняти пелюшки. Також важливий чинник, в яку пору року народився малюк, якщо в холодне – осінь або зима – цей метод буде проблематичний у використанні.
* Виникає проблема пересування з дитиною, і тут є тільки два варіанти: або підгузник, або запасний одяг, що погодитеся, дуже незручно.
2. Все само собою
У другому методі мова піде, а тому, що дитині необхідно дорости до розуміння, для чого власне потрібний горщик. Приведений вік в усіх джерелах інформації був від 2,5 до 3 років. Дитину не привчають до горщика, паку він сам не проявить до нього інтерес. Найчастіше знайомство дитини з горщиком відбувається після року. Спочатку горщик ставлять до кімнати на видне місце, дитина сприймає його, як іграшку, але з часом розуміє його призначення.
Плюси методу :
* Немає необхідності стирати велику кількість одягу, покривал, килимових покриттів і так далі, зручно і комфортно батькам.
* Не виникає складності в поїздках на будь-яку відстань і час.
* Батьки не витрачають час і зусилля на привчання до горщика, а просто чекають потрібного моменту.
Мінуси методу :
* Тривалий час придбання навички.
* Значні фінансові витрати.
* Можливі проблеми при відвідуванні дитячого саду.
Мій шлях до привчання до горщика
Початком шляху до цієї мети були повітряні ванни, які тривали по 10-15 хвилин, після кожного зняття підгузника з метою профілактики попрілостей і зміцнення імунітету. До шести місяців схема практично не змінювалася, до того моменту, поки мій син не навчився самостійно сидіти. Метод висадження мені не зовсім підходив, оскільки дитина була осіння і знаходитися тривалий час без одягу в прохолодному приміщенні було відгукнеться наслідками.
З 6 до 8 місяців я почала на більше тривалий час залишати його без підгузників ловивши момент, коли йому необхідно на горщик. Син сидів на горщику, розглядаючи іграшку, і тим часом використав горщик за призначенням. З восьми місяців і до року я прибрала підгузники практично зовсім, залишивши їх тільки на тривалі поїздки, за цей час я вже знала, коли йому необхідно було на горщик.
З 1 р. 2 міс. мій син став показувати на горщик і з 1 р. 4 міс. сам почав приносити його, намагаючись зняти штани, хоча це ще не дуже виходило, але суть в тому, що він усвідомлював, для чого потрібний горщик. Час від часу бувають помилки, але я думаю недалеко той час, коли горшочная тема буде закрита.
Мої рекомендації:
* Декілька місяців незначних незручностей і ви отримаєте більше, ніж вклали.
* Не примушуйте дитину сидіти на горщику, якщо наполягатимете, позитивного результату не буде.
* Не лайте дитину за мокрі штанці – це усе тимчасово! Головне, описуйте дитині ваші подальші дії і з часом він вас зрозуміє.
* І найголовніше: прислухайтеся до ваших дітей, вони самі підкажуть, як вам разом взаємодіяти для того, щоб комфортно жити.
