Коли ми ставимо собі питання: В чому полягає моя проблема в цій ситуації?, те можемо виявити, що та проблема, яка нас турбувала, насправді взагалі не має до нас ніякого відношення. Наприклад: ваш син не стежить за порядком у своїй кімнаті, або ваша дочка гуляє допізна на вулиці. Логічно – це проблема сина і проблема дочки. Але, з людської точки зору, ми не хочемо залишатися в стороні від проблем наших дітей і шукаємо шляхи їх рішення, щоб якоюсь мірою полегшити і свою душу. Ви маєте повне право сказати : Я розумію, що стан твоєї кімнати – ця твоя особиста справа, але я не можу залишатися байдужим до цього. Мені це неприємно, тому що для мене важливо, щоб у всьому домі був порядок, і я хочу, щоб твоя кімната не була виключенням.
Якщо, припустимо, ваша дочка не приходить додому в призначену годину і ви говорите їй: По воскресіннях ти маєш бути удома не пізніше 11 годин вечора, щоб добре виспатися перед школою, то ця фраза навряд чи викличе поліпшення в її поведінці. Краще скажіть їй так: Я знаю, що ти цілком самостійна і умієш добре розбиратися у будь-якій ситуації, але мені не все одно, коли ти приходиш додому. Якщо після одинадцяти годин тебе все ще немає, я починаю хвилюватися. А раптом що-небудь сталося з тобою? І я знаходжуся в розгубленості і невпевненості – дзвонити в поліцію або чекати тебе на нервах. Можливо, ти порадиш мені, як позбавитися від цієї моєї проблеми? Якщо у неї і після цього не з’явиться ніяких розумних рішень, вам слід використати метод логічних наслідків, інформацію про яке ви знайдете в цій же главі, прочитавши її до кінця.
